http://oleksij.blibl... alt='i' height='145' width='92'>- Треба собі насамперед усвідомити, що християнська церква живе за двома календарями: сонячним та місячно-сонячним. За сонячним  вираховують дати великих нерухомих свят, як от Різдво, що припадає на 25 грудня. Причому воно 25 грудня і у римо-католиків і у православних. Тільки в православних за юліанським стилем, що проектується в наш час на 7 січня.

Юліанський стиль не точний, бо в ньому за кожні 128 років відносно природного циклу зміни пір року набігає похибка в цілу добу. Це була головна причина реформи в 1582 ріці. Проте що юліанський календар не точний знали вже у Візантії навіть в ХІІІ столітті, але тоді, виявляється чекали кінця світу і казали, а нащо нам щось робити з тим календарем, якщо скоро і так буде кінець. Тому ця реформа була здійснена пізніше на заході папою Григорієм.

Отже, всі нерухомі свята церква розписує за сонячним календарем, тому в нас і у католиків та протестантів різниця складає 13 діб між старим та новим стилем.

Тепер інший календар – місячно-сонячний. Чому церква ним користується? Тому що вона визначає пасху в неділю після повного місяця що настав після весняного рівнодення. Тобто треба знати коли це рівнодення за григоріанським стилем 21 березня, а це 21 березня юліанського календаря випадає на 3 квітня – це православне весняне рівнодення і тоді третього квітня увечері випаде повний місяць табличний, а наступний день вже неділя 4-те, отже, святкують пасху.

- Чому ж все так складно й заплутано?

- Треба найперше зрозуміти, що природа дала нам три періодичні процеси вимірювання часу: по-перше, положення сонця відносно горизонту – доба (з вечору до ранку і ще раз до вечора, хоча ми рахуємо від півночі).

По-друге, зміна вигляду місяця (фази місяця), що тривають 29,53 доби, якби було 29,5 – було б добре. А тут 29,53 і це означає, що можна вести місячний календар так. що один місяць має 30 діб, другий 29 а разом в році 354 доби.

І третє, тривалість проміжку часу, за яким змінюються пори року: це 65,2422 доби. Якби було тільки 25 сотих – було б добре. А тут трішки менше як четвертина доби. Тобто, якщо взяти три роки по 365, а в четвертому – 366 днів, то середня тривалість року 365,25, а реально природа міряє 24 і 22 сотих. Тобто всього 78 десятисячних – ось різниця між лінійкою природи і лінійкою людською. Лінійка людська довша і за 128 років набігає ціла доба.

- А чи можна тоді зробити так, щоб усі християни святкували за одним календарем?

- Одинадцять православних церков перейшли на григоріанський календар в обчисленні нерухомих свят. Тому навіть самі греки  святкують Різдво разом з католиками. Але російська, єрусалимська, сербська та грузинська церкви ( а вслід за російською і наші українські церкви) не перейшли на новий стиль.

Щоправда, і тут є певна аргументація. Виявляється, раз на 9 років у тих православних церков, що живуть  за григоріанським календарем, немає традиційного посту православного посту «петрівки».  Петрівка ж починається через тиждень після зелених свят у неділю всіх святих і триває до 12 липня до свята Петра і Павла.

- Отже, й так зле, і так не добре…http://oleksij.blibl... alt='85F7B193EC11-5' height='220' width='330'>http://oleksij.blibl... alt='index' height='94' width='125'>

- А як же тоді було в апостольські часи?

- Ісус та його учні користувалися так званим кумранським календарем. Такий календар був вже за 200 років до нашої ери. Цей календар був описаний монахами в околицях Олександрії на півночі Єгипту, а також на березі річки Йордан в кумранській місцевості. Це сонячний календар, що у році має 52 тижні. Перший день року починався весною 15 нісана.

Оскільки реальний рік триває 365,24 дні, то за кумранським календарем 52 тижні – це 354 доби, отже, через кожні 22 роки вставляли один місяць із 28 діб. І таким чином виправляли той календар.

В євангельських подіях в той час 15 нісана випало тоді на середу. А святкування почалося у вівторок увечері, це й описав євангеліст Іван.  До речі, три перші  євангелісти описали календарну ситуацію так, як її переживали апостоли. Тобто вони користувалися кумранськими календарем. А Іван описав так, як її сприймали ті, хто Христа розпинав. Бо вони користувалися місячно-сонячним календарем і юдейська пасха почалася в п’ятницю увечері після заходу сонця перед суботою.

Тим часом Ісус та його учні не тільки користувалися кумранським календарем, але й не їли м’яса, тому жертовного ягняти, яке треба було заколоти на пасху, спекти і їсти разом з тими опрісноками та гіркими травами – апостоли не їли.

- Чи є якісь спроби удосконалити календар?

- Московський богослов А.Огінський пропонував, щоб святкувати пасху в неділю після другої суботи квітня. Але чому після суботи, як і так зрозуміло, що після суботи настане неділя, і чому не можна сказати було одразу – друга неділя квітня. Якась така гра слів виходить.

З іншого боку існують спроби абсолютизувати календар, як от це роблять  афонські монахи. А у Москві їх праці перекладуть, надрукують і скажуть, що це догматична норма, той календар дано нам з неба і на віки вічно. Але ж той календар все рівно не досконалий, і його ніяк не можна абсолютизувати.